«Боятись не варто робити»: Як вчитися на помилках

«Боятись не варто робити»: Як вчитися на помилках

Марина Дорошенко, фахівчиня з маркетингу компанії Lenovo

Мені подобається читати статті про лідерів, які досягли успіху завдяки вдало прийнятим рішенням. Але моя історія присвячена іншому. Гірка правда життя в тому, що будь-якому успіху передують невдачі.

Звісно, ніхто не хоче зазнавати невдач, але паралізуючий страх помилитись негативно впливає на людину чи організацію. У такій атмосфері хороші ідеї стають невисловленими, а впровадження інновацій придушується через небажання ризикувати. Помилятись боляче, і я знаю це з власного досвіду.

Одна з моїх найбільших невдач став, коли я координувала один із важливих напрямків у компанії. Ми працювали над удосконаленням процедури оплати поточних заборгованостей та формування автоматичних звітів. Ми не дотестували систему, що призвело до втрати коштів, часу, до непорозумінь у команді. Розчарування та зневіра в собі були такими великими, що хотілося залізти під ковдру мінімум на рік. Однак, найкраще, що я могла вдіяти, – це переступити через свої страхи, зібратися, проаналізувати, чому сталася така ситуація та не дати їй повторитися. Так я і вчинила.

Невдача – це як вчитися ходити

Ми не можемо повністю уникнути невдач у бізнесі. Згідно даним дослідження міжнародної консалтингової компанії McKinsey & Company, 70% всіх трансформацій в організаціях зазнають невдач, а близько 75% нових підприємств припиняють свою діяльність впродовж 10 років. Отже, є чимало шансів, що у своїй кар’єр єрі ви зазнаєте поразки в тій чи іншій формі.

Мені подобається порівнювати невдачі з навчанням ходити: спершу дитина повзає, потім піднімається, робить кілька кроків та падає. Після падіння вона встає та намагається ходити знову, тепер вже інакше пересуваючи ноги. Це повторюється чимало разів і єдиний спосіб досягти успіху – зазнати невдачі.

Я вірю в те, що реакція на помилку важливіша, ніж сама помилка. Як сказавши Білл Гейтс: «Добре святкувати успіх, але важливіше прислухатися до уроків невдач». Я б могла звинуватити когось іншого в поразці та заперечити власну провину. Натомість, я проаналізувала свій стиль керівніцтва, вивчила проблему та винесла урок, як не повторити її в майбутньому.

Чи я змушена була переосмислити все, що вважала константою? Звісно! Чи була я певний час на «штрафній лаві»? Так, я заслуговувала цього, адже втратила для компанії чимало коштів. Водночас, у мене була надзвичайна підтримка та активна робота над помилками, після якої я повернулася до справ значно сильнішою.

Використовуйте невдачі, уникайте безглуздих вчинків

Я щиро вірю в те, що кожен великий лідер не один раз зазнав поразок. Якщо ні, тоді це не великий лідер. Ви не зможете зрости як професіонал та людина, якщо не пройдете через невдачі, які, до того ж, часто бувають руйнівними. Моя невдача сформувала з мене лідерку, якою я є сьогодні.

Ще в середині ХХ століття в Стенфорді провели дослідження, яке довело: нам простіше знайті позитивні сторони власних невдач, якщо в нас є перед очима приклад їхнього подолання іншими людьми. Кожен лідер повинен стати тим, кого Harvard Business Review називає «терпимим до поразок наставником». Це означає, що ви створюєте середовище, в якому нормально помилятись до тих пір, поки можна винести уроки з помилок, змінити курс та рухатися вперед. Проте повторення однієї і тієї ж помилки є неприйнятним. Ви повинні переконатися, що засвоїли урок та побудувати процеси по-новому, щоб не поставити під загрозу свою роботу та компанію.

Погоджуйтесь на ризик задля перемоги

Будьте відкритими до людей, які готові ризикувати. Підтримуйте таку поведінку, навіть якщо ризик супроводжується невдачею. До невдач не можна постійно ставитись негативно, інколи варто ризикнути, аби отримати більше. Інколи краще прийняти ризик та піти вперед, аніж не прийняти його і залишитись на тому ж рівні.

Давайте вчитися в історії. В епоху доткомів (90-і рр. XX ст.) існували компанії, що не були схильними до ризику. Ці компанії почали занепадати, щойно середовище їхнього існування стало ризиковим. Компанії не хотіли вчитися на помилках і не робили тієї самої помилки двічі.

Страх невдачі заважає нам ризикувати, а це перешкоджає появі інновацій. Цю тезу підтримали 31% респондентів опитування Boston Consulting Group ще у 2015 році. Тім Коллер, Дан Ловалло і Зейн Вільямс, представники McKinsey & Company погоджуються з цим. Як вони написали у своїй статті «Подолання упередженості проти ризику»: «Людський страх втратити щось більший за вміння цінувати отримані результати. Коли організації постійно опираються ризикам у процесі прийняття рішень, вони можуть проґавити хороші можливості для розвитку і досягнення цілей підприємства».

Боятись невдач нормально, але потрібно завжди пам » ятати, що світ на них не закінчується. Завдяки помилкам можна багато чому навчитись та просунутись вперед – моя історія є доказом цього. І тому питання, як можна взяти під контроль цей повсюдний страх невдачі та перетворити його на ті, що допомагає компанії розвиватись, – повинне бути головним для керівників компаній сьогодні.

Оставить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *

*

code