Особливості материнства в Шотландії

Особенности материнства в Шотландии

Олена Лаптєва — народилася в Росії, останні 15 років прожила у Франції. Закінчивши МДУ, відразу потрапила на роботу в компанію. До 2014 року працювала менеджером з експорту в країни Східної Європи. У 2014 році переїхала в Едінбург. Виховує трьох дочок: Емілі, Катю і Мілу.

У Едінбург ми перебралися з Парижа в 2014 році, залишивши за собою тепле літо, улюблені ринки зі стиглими овочами і фруктами, звичайно, сири, вина та багато іншого…

Мої знайомі досі запитують: «Ну і як вам там? Де краще?». На стандартний блок питань доводиться стандартно відповідати: «Добре там, де нас немає». Тут не гірше і не краще (клімат йде окремою статтею). Тут просто все по-іншому.

Прибувши в Едінбург прямим рейсом з Ла-Рошелі 9 серпня два роки тому, ми остовпіли, вийшовши з будівлі аеропорту в пошуках таксі. Наші футболочки і шортики, які відповідали тим 29 градусам, при яких ми, власне, і покинули Францію двома з половиною годинами раніше, насилу вписувалися в шотландську дійсність з температурою плюс 13, майже вертикальним дощем і поривчастим північним вітром.

Правило № 1

Якщо ти живеш в Шотландії, ніколи не прибирай шафа зимовий одяг і забудь про шорти і футболки. Тут вони стануть в нагоді хіба що для відпустки в Еміратах (тут це дуже модно) і на осінній halfterm (брейк в середині шкільного триместру).

Вранці 10 серпня офіційно стартував наш шотландський марафон терміном на три роки. З географічної точки зору все просто і зрозуміло: Шотландія — частина Туманного Альбіону, а заодно і Західної Європи, мова — англійська. Все начебто звично, по-європейськи, але перші два тижні здавалося, що тебе переміщували в королівство кривих дзеркал.

Правило № 2

Роби все навпаки, а саме: переходячи дорогу, ніколи не починай дивитися з звичної сторони; сідаючи за кермо, подумай двічі, щоб не опинитися на місці пасажира та заодно у смішному становищі; на круговому перехресті не забудь повернути за годинниковою стрілкою; отвыкни від євро і центів і швидко звикни до фунта і пенсам; не шукай звичні назви супермаркетів — тут їх замінили M&S, Saisbury’s і Waitrose, а класичні «до-ре-мі…» перетворилися у букви і стали «С-D-E…».

Про буденні курйози і материнство

Мене відразу вразила кількість візків для близнюків на вулиці. Ні, це не тому, що шотландські жінки поголовно вдаються до штучного запліднення. Просто тут вирішила народжувати і народжуєш! Приблизно з розривом у 18 місяців і до досягнення бажаної кількості дітей. В Единбурзі, в сім’ях в середньому по троє дітей. Няні й садки тут шалено дорогі, і середньостатистичної мамі з середньостатистичною зарплатою немає сенсу працювати, якщо потрібно платити за няньку, а тому розтягувати надовго дітородний процес теж немає сенсу, так як перші державні гранти на садки шотландським сім’ям видають по досягненні трьох років дитини. Це означає, що сидіти з дитиною має сенс років до трьох, а тоді вже краще за три роки народити двох, а за чотири з половиною – відразу трьох. Блоком «відсидіти», а потім вже думати про роботу або, скоріше, про парт-таймі.

Взагалі, материнство у Великобританії – процес природний. Це не хвороба, а цілком логічне протягом обставин. Новонароджений підпорядковується тим же правилам. Поняття педіатрії тут як такого не існує. Крім обов’язкових щеплень, про яких тобі ще хоч якось нагадають, все інше спостереження за немовлям фактично зводиться до паперовим формулярам, які висилають по досягненні дитиною певних вікових порогів. Формуляри заповнюються, відправляються поштою тому. Якийсь низькокваліфікований медпрацівник тестовим методом підраховує підсумковий результат набраних очок (мені було сказано, що це американська система) і, якщо результат відповідає рамкам «пристойності», тоді про вас можуть знову на якийсь час забути. Зважування, вимірювання зросту, об’єму голови теж не є необхідними. Якщо тебе щось турбує, можеш взяти аппоинтмент у «Джи Пі» (General Practicioner), що в нашому розумінні відповідає статусу «загальний лікар», а за рівнем, напевно, статусу «фельдшер». Нічого видатного, крім видачі (в окремих випадках) антибіотиків і ради поприймати парацетамол та ібупрофен, ви від нього не почуєте. Маючи трьох дітей з різними антецедентами, я для себе зробила висновок, що мій рівень не гірше «Джи Пі». Правда, якщо серйозно захворіти, то для вас зроблять все на високому рівні дитячої міської лікарні. Фахівці в дитячих госпіталях дійсно мають відмінну кваліфікацію і багатий досвід. Якщо що-то забеспокоит, краще не втрачати часу і відразу їхати в лікарню, у відділ швидкої допомоги.

Інший дивовижний момент шотландської (і, загалом, британської) дійсності — приватні школи для хлопчиків і для дівчаток. Обивателю це здається не зовсім природним і навіть дивним. Мої дочки ходять в школу для дівчаток, але ми досі задаємо собі багато питань про те, як же вони навчаться будувати стосунки з чоловічою статтю?! Школа нас запевнила, що спілкування з хлопчиками не є проблемою, так як в більш старших класах і дівчатка, і хлопчики з шкіл-партнерів беруть участь у спільних спортивних і культурних заходах. Ми вирішили повірити, — вірити в краще завжди комфортно.

У школах діти носять, звичайно ж, уніформу. У кожній школі свій колір, емблема, піктограми та інша атрибутика. Екіпірувати двох дітей з наданим списком на весь навчальний рік обходиться за ціною тижневої відпустки в Іспанії. Ну та це не біда, адже, незважаючи на усі свої особливості організації повсякденного побуту, Шотландія – це дивовижне місце проживання для сім’ї з дітьми. Якість повітря і води тут відмінні. Від ландшафтних пейзажів захоплює дух. Колір неба під час сходу і заходу сонця, як на живописних картинах.

Виїхати з Единбурга завжди досить просто. Поняття «пробка» тут немає, особливо якщо до цього ти був жертвою Парижа або Лондона. Можливостей зайнятися різними видами спорту, відвідувати позашкільні клуби або просто тематичні події тут хоч відбавляй. Завжди є куди сходити, що відвідати, ніж інтелектуально і культурно підживитися. Не кажучи вже про неймовірний безлічі фестивалів, свят, гастролей, які регулярно проходять в Единбурзі, рябящих в натовпі шотландських кілтів і живого звуку волинки… Національний дух тут завжди присутній нарівні з акцентом, хоча в Единбурзі він майже не відчутний. Шотландські діти ходять в гольфах при температурі плюс 5, при цьому не хворіють і радіють життю. Незважаючи на досить суворий клімат, я щаслива бачити своїх рожевощоких дочок з розгорнутими волоссям в шотландських картатих юбчонках з палаючими очима і широкою посмішкою. Їм тут добре, а, значить, і нам…

Оставить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *

*

code