Порушники глубин стор. 132

Мені пощастило: в перший же день вдалося залізти під днище величезного супертанкера, який йшов в Сіетл. І ми під ним мі-новали всі пастки хваленої системи БОБиБ.
Командир обчислювальної групи, старший лейтенант Євген Симонов:
— Мій бойовий пост знаходився в центральному посту, і я був у курсі всього, що відбувалося на кораблі, так і навколо нього над водою, оскільки БІУС, бойова інформаційна система, перебувала в моєму завідуванні. Обстановка була дуже напруженою. Крім усього іншого, у багатьох членів екіпажу був свіжий ще шок, який ми пережили напередодні нашого походу. Правда, це було на інший човні — До-507.
Вийшли по бойовій тривозі в бухту Саранная. Термінове занурення. І тут заклинили рулі. Спрацював аварійний захист реактора-тора.
Ситуація: некерований човен з рулями на занурення набирає глибину. Бутаков командує: «Всім турбін реверс на високих обертах!» Але гвинт не обертається. Ходу немає. Це страшно.
Боцман доповідав глибину в безперервному режимі. Летимо вниз на швидкості.
Я—вахтовий офіцер бойового інформаційного посту. Сиджу в центральному посту, і мені добре видно, як лисина нашого механіка спочатку побіліла, потім почервоніла, потім посиніла.
Мені здалося, що ніхто не знає, що тепер робити. Ми провалювалися в океанську безодню. Погляд уперся в фотокарточ-ку дружини, прикріплену до пульта. Подумки прощаюся з Ніною, з надією на нашу зустріч…
Контр-адмірал Григорій Бутаков:
— Під кілем п’ять кілометрів. Боцман безперервно доповідає: «Глибина 170 метрів, човен швидко занурюється… Диферен-ферент на ніс росте! Глибина 175 метрів, човен швидко погру-жається… Глибина… Швидко занурюється… Диферент на ніс росте…» Голос боцмана все тривожніше і тривожніше. Поруч зі мною наш механік, командир БЧ-5 Ілля Железнов. Він твердить, як зациклений: «Товариш командир, зараз буде хід. Товариш

Оставить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *

*

code