Порушники глубин стор. 143

Куришев назвав необхідні прилади і матеріали.
Адмірал видав йому 400 рублів на відрядні витрати і відправив по Радянському Союзу з рекомендаційними листами від військової ради Червонопрапорного Північного флоту.
— З Богом, лейтенант! Переможеш, доведеш, зробиш — флот тобі пам’ятник поставить. За життя. Тільки зроби — не заради дисертації, заради справи. І тримай все це в секреті…
І Куришев відправився в довгий шлях у супроводі трьох фахівців-акустиків: В. М. Хламкова, А. М. Сумачева і Ю. В. Буковського…

НА ЛУБ’ЯНЦІ БАР «КУКУШКА»…

Ми сидимо з героєм цих рядків в прокуреному барі «Зозуля» на Луб’янці, розмовляємо, косо поглядаючи на двох типів за сусіднім столиком, які уважно прислухаються до нашої разго-злодій. Може бути, вони з Великого будинку? Ну, та нехай слухають, хоча мова йде про колись суперсекретний речі.
Я проїхав весь Союз, від Риги до Новосибірська, — розповідав Куришев. Зустрічався з академіками Колмогоровим і Глушковим, з фахівцями в області цифрових технологій. Практика флотської гідроакустики тепер доповнилася математичною теорією ймовірності.
Академік Віктор Михайлович Глушков направив мене до Львова, де вже зібрали перший вітчизняний малогабаритний цифровий аналізатор спектру шумів — БПР-214.
Адмірал Коробів дав мені сім рекомендаційних листів на пред’явника з проханням надавати мені максимальне сприяння. Листа з такою поважною підписом діяли безвідмовно.
Р У підмосковному Зеленограді із закритою виставки ми отримали завдяки зусиллям адмірала флоту Смирнова один з перших наших малогабаритних комп’ютерів.
Незабаром з двох перших цифрових аналізаторів, створених в СРСР, обидва вже були в Полярному, в непримітному будиночку біля нижнього КПП.
Начальник Управління бойової підготовки ВМФ СРСР адмірал Григорій Олексійович Бондаренко всіма правдами і неправдами добував і переправляв новітнє обладнання в Полярний. Сподівався, що саме там робота по найгострішою флотської темі отримає найбільшу скритність від американської розвідки, яка, зрозуміло, не залишала без уваги закриті військові НДІ. Яким Джеймсу Бонду прийде в голову вистежувати нікому не відомого старлея в його задрипаному сараї, гордо іменованому «лабораторією гучності»?
Бути може, з тих же міркувань адмірал Р. Бондаренко інкогніто (минаючи командира ескадри контр-адмірала Ст. Ларіонова) навідувався в курышевскую «лабораторію гучності» без зайвого шуму.
— Необхідно було налагодити сполучення цифрового аналізатора з портативної ЕОМ, тобто персональним комп’ютером, — розповідав Куришев, насторожено поглядаючи на наших замислених сусідів?— У мене це вийшло.
І тут перша сутичка з РОТІ — радіотехнічним управлінням ВМФ СРСР. Справа в тому, що академік Глушков одержав ту ж завдання, що і я. Але в нього щось там не склалося. Потрібні були чималі гроші на проведення робіт в АН СРСР. Суть скандалу: Академія наук робить за 200 тисяч рублів те, що лейтенант Куришев робить для флоту безкоштовно.
Зам. головкому Смирнов викликав адмірала Коробова і старшого лейтенанта Курышева в Москву (повинно бути ні один лейтенант ще не переступав порога такого високого кабінету), запросив начальника РОТІ ВМФ, контр-адмірала ім’ярек. Тог став була захищати честь мундира, посилатися на лист академіків і постанова ЦК КПРС, але Смирнов його різко обірвав:
— Можеш засунути все собі в ж…! Ти, п…, зрозумів, що треба робити?
— Так точно!
— А тепер йди, п…, звідси!
Відтепер адмірал флоту Смирнов взяв всю відповідальність за науково-практичну діяльність Курышева особисто на себе.
Головнокомандувач Військово-морським флотом СРСР, Адмірал Флоту Радянського Союзу Ц. Р. Горщиків теж благословив «розумного

Оставить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *

*

code