Порушники глубин стор. 144

лейтенанта»: «Коли Куришев впевнений, нехай працює…» І підписав секретну директиву.
Воістину доводилося діяти за принципом: нам не чекати милостей від науки; підводник, допоможи собі сам!

«СУПОСТАТ ЗАМЕТУШИВСЯ!..», АБО ТРІУМФ «РОЗУМНОГО ЛЕЙТЕНАНТА»

Отже, була створена перша приставка «Ріда». Її поставили на полярнинскую підводний човен Б-443, якою командував капітан 2-го рангу Чуканцов. Трохи пізніше, в грудні 1985 року командир Б-517, капітан 2-го рангу Юрій Могильників вийшов на офіційні випробування «Рицы». Разом з ним вийшла і комісія з Москви—ті ж самі офіцери з спецНИИ, які підписали колись розгромний відгук на роботу Курышева.
—Ліжка заправили по-білому. Харчування по першому розряду, — розповідає Куришев. Вышпи ми в Баренцове море. Працювали з атомоходом і дизельної підводним човном. За атомоходу дистанція виявлення склала 315 кабельтових, за дизельної човні — 147, що в п’ять разів перекривало стандартні нормативи.
І тут повний тріумф! Причому абсолютно несподіваний. Коли Могильників віддав наказ спливати на зарядку акумуляторної батареї, «Ріца» раптом видала пеленг на… американську атомну підводний човен, яка стежила за нашим атомним підводним крейсером.
Про те, як це було, я дізнався з перших вуст — від самого Юрія — Могильникова. Ми знайомі з ним тридцять років — ще з тимчамен першої зустрічі на бойовій службі в єгипетській Олександрії. Людина пряма і безкомпромісний, Могильників ніколи не кривив душею, як не кривив він, розповідаючи і про цей епізод: — Я взяв її з дистанції майже в 400 кабельтових! — Він і зараз ще не може спокійно згадувати той давній епізод. — «Американка» йшла в кормовому секторі нашої «Азухи» на відстані п’яти—семи кабельтових, то скорочуючи, то збільшуючи дистанцію. Впевнений шумопеленг ми взяли на дистанції 40— 50 кабельтових. Супостат відчув стеження, заметушився і зашарахался. Я доповів командувачу флотом, видав координати цілі — «шапка»—«добро». Все, беріть її!
Комфлота вислав протичовновий літак, обвеховали американську човен буями. Контакт підтверджений… Я сам очманів від тієї дистанції, на якій ми її взяли! Коли до Москви пішли наші кальки, ніхто не вірив. Але я ж сам колишній эртээсовец! ВВМУРЭ кінчав. Я ж сам це все бачив! Однак московська наука була глуха. То тоді вже підігравали «штатникам». Не хотіли, щоб ми брали америкосів на такій дистанції. А чим ще це пояснити? Повний нуль інтересу!
Зате до нас тут же приїхав адмірал Волобуєв, начальник ПЛО — управління протичовнової оборони ВМФ. Вивчав, розпитував… Все підтвердилося. Мені потім орден дали — Червону Зірку. У штабах теж орденів наполучали… Всі отримали, крім автора «Рицы»…
Віктор Куришев:
— На Ранок ми отримали телеграму від командувача Північним флотом, адмірал флоту Івана Матвійовича Капітанця: «Вітаю командира та екіпаж з виявленням ПЛА. Контакт підтверджений літаками ПЛО і двома есмінцями».
І всі мої вороги від офіційної науки, що знаходилися на борту могильниковской підводного човна, змушені були підписати акт про безпрецедентну дистанції виявлення!
Так, це була перемога! Яку, однак, РОТІ ВМФ не поспішав визнавати: як це так — без участі науки, якийсь старший лейтенант…
Тим не менш адмірал флоту Н. Смирнов дає директиву: впровадити 100 комплектів «Рицы» на атомних підводних човнах.
До того часу адмірали Р. Бондаренко і Є. Волобуєв задумали операцію «Атріна», активно підтриману новим головнокомандувачем ВМФ СРСР, адміралом флоту Володимиром Чернавиным. У 1985 році радянські підводні сили провели операцію «Апорт» в районі Ньюфаундленду. Але не дуже вдало. Тепер вирішили оснастити підводні човни приставками «Ріца».
—Ноу мене немає стільки комплектуючих елементів, — заявив Куришев.

Оставить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *

*

code