Порушники глубин стор. 16

Національний герой Росії (дарма, що їй невідомий) капітан 1-го рангу у відставці Віталій Наумович Агафонов жив донедавна у чорта на куличиках на дальній околиці Москви, за Выхином, на вулиці Старий Гай. Комбрига 69-й і його підводників американські телекоментатори називали «піратами Саргасового моря». Сусіди Агафонова здорово б здивувалися, якби їм сказали, що цей сивенький божий одуванчик був колись головою «піратів Саргасового моря»: немає ні чорного наглазника, ні папугу на плечі.
— Можливо, американці і вважали нас піратами, — усміхається Агафонов, — але для кубинців ми були переривачів блокади, героями Карибського кризи…
У сорокову річницю Кубинської ракетної кризи в залі московського Карнегі-центру зібралися ветерани тих давніх подій. Приїхала і представницька американська делегація на чолі з колишнім міністром оборони США Макнамарою. Після урочистої частини я підвів до Макнамаре Агафонова і Шумкива, представив їх:
—Пане міністр, ось командири тих підводних човнів, які ви шукали в Саргасовому морі.
Макнамара міцно потиснув їм руки. Дай Бог, щоб все між-народні конфлікти закінчувалися таким же чином.
А за два роки до цієї зустрічі, тобто через тридцять вісім років після «президентської полювання», ми з Віталієм Наумовичем Агафоновим розлили у нього у вітальні по маленькій «за тих, хто у відсіках», і він клацнув нігтем спочатку по краю стопки, потім — двічі по денця: щоб на одне занурення доводилося два спливання.
Працював телевізор. З екрана знову, як і в 1962-му, віяло війною. Диктор підраховував години до повітряного удару по Сербії.
Вся життя Агафонова пройшла у очікуванні ударів ракетно — ядерних, повітряних, торпедних… Але найстрашніший удар на-несла йому доля в 1976 році, коли старший син Сергій, офіцер Північного флоту, несподівано помер від інсульту. Він назавжди залишився в Полярному, на кладовищі підводників в губі Кисла. Слава богу, живе молодший — Олексій, теж офіцер — североморец. На кухні Агафонова візит шкільна карта світу, на якій помічені недалеко від Куби три підводні човни—Б-36, Б-59 і Б-130,— в тих точках, як я розумію, де їх підняли американці. Розумію я, чому ця карта висить в такому непрезентабельному місці. Високе начальство, нічтоже сумняшеся, назвало похід невдалим, і відсвіт цієї оцінки мимоволі ліг на головну справу життя Агафонова навіть у його власній свідомості. Хоча сам він по здоровому роздумів так не вважає. Однак гордість-то придавлена…
Карта обрамлена фотографіями дітей і онуків. Це як би потомству в приклад. З надією, що нащадки в усьому розберуться і оцінять по достоїнству. І я сподіваюся, що, коли вникнуть і зрозуміють, чого вартий той давній похід і чим він був, здивовано охнуть: так, повноти, чи можливо таке?!
Тільки з роками стало ясно, що вчинили підводники 69-ї бригади, яка велич духу, яку нелюдську витримку, яку морську виучку та відданість військовому обов’язку явили вони за тридев’ять морів від Батьківщини.
Америка, будь-яка морська держава, безперечно, пишалися б такими флагманами, як Агафонов. Чому ж у Росії такі офіцери перебувають у забутті?
Знаю, відставним офіцерам чергових звань не присвоюють. Але було таке правило в старому російському флоті: заслужені каперанги звільнялися зі служби в контр-адміральському чині. Прецедентов достатньо. І Віталій Агафонов мав би увійти в нашу морську історію з тієї адміральській зіркою, яку він по праву заслужив у Саргасовому морі. Не будемо рахувати, скільки адміралов отримали свої зірки на московському паркеті… Тепер йому вже нічого не потрібно. Прах його упокоен на Кузьмінському кладовищі, неподалік від того місця, де стоїть меморіал у вигляді підводного човна мо-рякам з До-19. Немає більше сивобородого красивого російського капітана Немо, як назвали Агафонова в одному американському журналі.
У 2008 році пішов з життя командир Б-130, капітан 1-го рангу у відставці Микола Шумков. Вже немає в живих багатьох офіцерів і мічманів з підводних човнів Б-36, Б-59, Б-4, Б-130. Ось чому так важливо нині будь-яке письмове свідоцтво учасників того легендарного і засекреченого походу. На щастя, деякі з них все ж встигли залишити свої записи.

Оставить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *

*

code