Порушники глубин стор. 54

правило це порушувалося, і не раз. Іноді у нас відбирали командирів, призначаючи їх на кораблі-новобудови. Це ж серйозна проблема — підготувати командира-новачка для бойового чергування в океані! І ми готували, роблячи все, щоб не вибиватися з графіка.
Дивна річ, багатоярусна піраміда начальників Малова постійно вставляла палки в маховики налагодженого механізму бойового патрулювання. Кожен з них мав свої ведом-дарські мети, забуваючи про Циклі, про стратегічної задачі 19-ї ди-візії атомних підводних човнів. Власне, це був загальний для всієї країни стиль ведення справ. Головне — встигнути закрити свій план, а партнери викрутяться самі. І Малов викручувався, як міг…
— Ніхто не хотів розуміти, що у нас в дивізії не було жодного вільного корабля, на якому екіпажі могли б відобра-батывать завдання, обов’язкові за курсом бойової підготовки. Всі крейсера—до єдиного — були задіяні за графіком Циклу. Ми не мали права допускати проломи в тому «ракетний паркані», яким ми оточили Америку. Я мріяв по мінімуму — дали б нам хоча б списану, приречену на різку підводний човен. І коща в жовтні 1984 року до нас в Гаджиєво прибув головнокомандувач ВМФ СРСР Адмірал Флоту Радянського Союзу Сергій Георгійович Горшков, я чесно доповів йому про стан справ у дивізії. Я вперше доповідав настільки високому начальству і, звичайно ж, не знав «золотого правила» апаратників — чим вище шеф, тим більше райдужну картину йому треба малювати. Тим не менш главком вник в суть наших проблем і дозволив нам робити в безперервному Циклі бойової служби за два 4-місячних перерви в рік для кращої підготовки екіпажів. Я повідав про ще одній нашій біді, Горщиків і її вирішив, заборонивши відкликати командирів Циклу на новобудови. Інших пропозицій мені зробити не вдалося, так як сидів за спиною головкому командувач Північним флотом, адмірал А. Михайлівський показав мені схрещені руки, мовляв, кінчай скаржитися. І мені довелося завершувати. По-

Оставить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *

*

code