Порушники глубин стор. 76

човен з шістнадцятьма балістичними ракетами на борту, а головне, зі ста тридцятьма живими душами у відсіках… І ім’я командира, капітана 1-го рангу Віктора Журавльова, як і імена всіх його соплавателей, огорнув би містичного флеру вічних мовчальників. І народжувалися б міфи і легенди про їх безвісне зникнення в безодні Північної Атлантики… На щастя, вони залишилися живі і тепер — після закінчення всіх термінів секретності — самі можуть розповісти про те, що з ними скоїлося, і, смію зауважити, це вражає не менше інший крутий фантазії.
Отже, 13 (!) вересня 1983 року важкий атомний підводний крейсер стратегічного призначення К-279 розсував могутнім чолом океанські води, спресованниє 250-метровою товщею. Велика глибина обжимає не тільки сталь міцного корпусу, але і дуже напружує душу. Начебто все нормально у відсіках, реактори працюють в заданому режимі, турбіни видають покладені обороти, гребні гвинти справно розпорюють і відкидають стылую воду тугими струменями, але вухо сторожко ловить кожен «нештатний» звук: не вирвало де сальник, не луснув де трубопровід забортної арматури? Та хіба мало що ще може трапитися на такій глибині? Тут будь-яка поломка може коштувати життя всього екіпажу. Як на зло, ще й чорні думки лізуть про злощасну американську атомарину «Трешер», яка приблизно в цьому ж районі і на такій же глибині раптом канула в двокілометрову западину Уїлкінса і лежить там ось уже двадцятий рік. А все тому, що лопнув погано зварену трубопровід і підводний човен була в мить ока затоплена і зім’ята жахливим тиском безодні. Ніхто з 129 осіб на борту і ахнути не встиг — гідравлічний удар вмял сферичні перебирання одна в іншу, як стопку алюмінієвих мисок… Всі ці оглушливі подробиці послужлива не до місця пам’ять видає при першому ж погляді на глибиномір.
Звичайно ж, можна було б йти і на сто метрів, і на п’ятдесят, звідки шансів врятуватися і спливти куди більше, але справа в тому, що на таких глибинах різко зростав ризик натрапити на айсберг. А в цій частині Атлантики їх було, за словами штурмана, як пшона на лопаті.
— Але ж ви могли включити гідролокатор в режимі мі — ноискания, — зауважив я тодішньому дублеру командира До-279,

Оставить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *

*

code