Порушники глубин стор. 95

Перший командир дивізії — капітан 1-го рангу Ст. Н. Чернавін, заступник командира з политчасти — капітан 2-го рангу В. П. Власов, начальник штабу — капітан 1-го рангу А. П. Матвєєв.
З моменту формування дивізії почалася інтенсивна робота по освоєнню нової техніки, розробки нових тактичних прийомів. На той момент керівних документів по використанню РПКСН просто не існувало, їх доводилося створювати в робочому порядку. Досвіду бойових служб теж було явно недостатньо, тому командири кораблів здійснювали і подвиги, і помилки. Так проходив процес освоєння сучасної техніки. Кораблі нашої 19-ї дивізії виконували в середньому по дві бойові служби в рік, виготовляли десятки стрільб балістичними ракетами, випускали сотні торпед. Бойову майстерність зростала з кожним днем, і підводники дивізії неодноразово завойовували передові місця і на СФ, і в ВМФ.
З 8 січня по 19 березня 1971 р. РПКСН ДО-408 (командир — капітан 1-го рангу Ст. Ст. Привалов, старший на борту — командир 19-ї ДиПЛ контр-адмірал Ст. Н. Чернавін) першим із стратегічних атомохода здійснив перехід з КСФ на КТОФ за маршрутом: Північний Льодовитий океан Атлантичний океан — Тихий океан з одночасним виконанням бойової служби.
Третя флотилія вписала в морську історію країни чимало яскравих сторінок. Так, у серпні 1971 року вперше в радянському ВМФ був здійснений похід до Північного полюса РПКСН “ДО-41 Г’проекту 667А (командир — капітан 1-го рангу С. Е. Соболевський). Старшим на борту атомохода слідував командувач 3-ї флотилією АПЛ контр-адмірал Р. Л. Неволін, похідний штаб очолював начальник штабу 31-й ДиПЛ, капітан 1-ш рангу В. К. Коробів. Досягнувши розрахункової точки Північного полюса, До-411 маневрувала кілька годин у пошуках підходящої для спливання ополонки. На ній вперше встановили «параван»-антену, якої, випускаючи під нижню кромку льоду, користувалися для зв’язку з ЦКП ВМФ. З двох виявлених ополонок обидві для спливання в надводне положення на «маківці» Землі виявилися непридатними, і До-411 змушена була повертатися до кромки льоду для зустрічі з чекав її криголамом. Після спливання і зустрічі з криголамом виникла труднощі зі зв’язком. Сигнал про благополучному закінченні підлідного плавання до Північного полюса не проходив з-за поганої прохідності радіохвиль. Доповідь про виконання завдання в ГШ ВМФ був переданий через барражировавший над точкою спливання До-411 літак Ту-95рц, який при поверненні загинув. При по-садки на аеродром в Кипелова поблизу Вологди з-за густого туману він зазнав катастрофу. Загинув весь екіпаж -12 осіб на чолі з командиром полку.
Сумною сторінкою історії нашого з’єднання став 1986 рік,

Оставить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *

*

code