Порушники глубин стор. 98

контр-адмірал О. Н. Лазарєв) була розформована і виключена з бойового складу флотилії. Від особового складу 19-ї дивізій і від офіцерів 3-ї флотилії були підготовлені пропозиції про збереження 19-ї дивізії і розформування 31-я ДиПЛ. Аргументів було більш ніж достатньо, але все ж була збережена Червонопрапорна 31-я дивізія. Залишилися на той час РПКСН ДО-137, К-444 і До-228 були передані до складу 31-й ДиПЛ.
Всього було побудовано 34 РПКСН пр. 667А і 667АУ. Вони стали легендою підводних сил СРСР. Саме ці кораблі перебували на передових рубежах холодної війни, саме їм доводилося долати всі складнощі протичовнової боротьби. Це була справжня школа мужності. Народжувалися мистецтво забезпечення бойової стійкості і тактика ведення бою під водою за перший залп, за можливість нанести ракетно-ядерний удар по наземним об’єктам противника. Накопичений багатющий досвід передавався командирам підводних човнів наступних проектів і поколінь.
У загальній складності РПКСН пр. 667А і 667АУ виконали 4 590 бойових служб. На один РПКСН в середньому припадає 17 походів. Але перший РПКСН ДО-137 виконав 30 бойових служб.
У грудні 1992 року штаб дивізії був зібраний в казармі № 4 для фотографування на пам’ять у зв’язку з вибуттям офіцерів в запас, у відпустку або до нового місця служби. Командир дивізії отримав призначення до Москви на посаду заступника начальника Управління бойової підготовки ВМФ, Заступник командира дивізії, капітан 1-ш рангу Ст. Л. Хмиря пішов начальником навчального центру, а начальник штабу дивізії, капітан 1-го рангу А. Р. Лапшин — командиром 339-ї бригади підводних човнів, що будуються в Северодвинск… На жаль, решта офіцерський склад, який має багатющий досвід плавання в складних умовах, виявився незатребуваним та був звільнений у запас. Хоча РПКСН пр. 667А і 667АУ до 1990 році вже морально застаріли, вони успішно вирішували покладену на них місію біля берегів США.
І американцям доводилося з ними рахуватися. Екіпажі підводних човнів з честю виконали поставлене перед ними завдання — завдання ядерного стримування, збереження стратегічного паритету між СРСР і США».

Оставить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *

*

code