Скляна стеля по-українськи: Ким хочуть працювати наші жінки

Стеклянный потолок по-украински: Кем хотят работать наши женщины

Загальним місцем в обговоренні нерівності на робочому місці є констатація того, що в Україні ситуація далека від ідеальної. Напевно, кожна друга з українських жінок на особистому досвіді стикалася з трудовою дискримінацією. Але для розуміння ситуації шкідливо обмежуватися загальними фразами та особистими історіями — необхідна комплексна картина, яка складається на українському ринку праці. Його поточні тенденції коментує Тетяна Пашкіна, HR-експерт сайту rabota.ua.

Про вакансії

Оцінити кількість вакансій, претендувати на які можуть лише жінки, на щастя, неможливо. Українське законодавство забороняє роботодавцям вказувати стать в оголошеннях про пошук співробітників. Ця інформація може прописуватися, якщо мова про специфічної роботи, яку можуть виконувати лише представники певної статі. Приміром, компанія на позицію вантажника може розглядати кандидатуру тільки чоловіки певного віку, а на продавця дамської білизни – звичайно, жінка. І такі обмеження зрозумілі. Але якщо ви зустрічаєте оголошення про те, що потрібен фінансовий директор – чоловік, наявності порушення «Закону про зайнятість населення» та «Закону про рекламу».

Про резюме

Коректніше говорити про те, яку роботу шукають самі жінки, і які сфери діяльності вважають перспективними або (і цей момент дуже важливий доступними для себе. Виходячи з резюме, розміщених на нашому сайті, є професії, цікаві або, з об’єктивних причин, не дуже цікаві жінкам: охорона, вантажники, бульдозеристи. В цих сегментах резюме, розміщене фахівцем-жінкою, — скоріше, виняток, ніж правило.

В окремих сферах, наприклад, в юриспруденції, зберігається умовний баланс: кількість «жіночих» анкет трохи менше або дорівнює «чоловічому». Але тут мова йде тільки про статистику, а не про глибокому аналізі: тобто ми не враховуємо, на яку посаду і зарплату претендують здобувачі одного й іншого статі. Якщо, наприклад, порівняти вимоги до можливого роботодавцю фахівців з аналогічним рівнем освіти і досвіду, то простежимо цікаву тенденцію. Так, зарплатні очікування професіоналів-жінок, вказані ними в резюме, трохи нижче, ніж у їхніх колег-чоловіків.

Причому, судячи по динаміці останніх трьох років, зарплатна нерівність було вже тоді, і становило майже чверть середньої заробітної плати чоловіків. Далі ситуація лише погіршувалася – з 74% від чоловічої заробітної плати у 2013 році жіноча заробітна плата зменшилась до 59% в 2015 році, і 2016 рік навряд чи стане роком зарплатного рівності (як правило, річна статистика формується до березня наступного року, тобто дані за 2016 рік будуть відомі навесні 2017-го, — прим. ред.).

Про «скляному стелі»

Втім, не все просто навіть в тих сферах, які традиційно вважаються «жіночими», наприклад, у торгівлі. Тут жінки активно претендують на роль касирів, продавщиць і консультантів. При цьому співвідношення шукачів жінок і чоловіків на позицію касира в середньому п’ять до одного – на користь перших. Але чим вище ми піднімаємося в цій сфері по «кар’єрних сходах», тим разительней змінюється ситуація. Так, вже на рівні директора магазину кількість «чоловічих» резюме в два рази більше, ніж «жіночих» і т. д.

Аналогічна ситуація у фінансовій сфері: переважна більшість резюме в категорії розміщені фахівцями-жінками. Вони претендують на посади економістів, фінансових аналітиків, бухгалтерів. При цьому кількість анкет шукачів чоловічої статі традиційно збільшується, якщо мова заходить про більш високих посадах. Так, вже на роль фінансового директора в середньому претендує більше професіоналів-чоловіків, ніж жінок.

Винні в цьому роботодавці або сформовані в суспільстві стереотипи, сказати складно. У будь-якому випадку, щоб ситуація змінилася, жінки самі повинні навчитися цінувати свій професійний капітал. І як мінімум не боятися вказувати рівень бажаної зарплати, а як максимум – боротися за нього – вміти відстояти свою цінність як професіонала.

Оставить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *

*

code