Творці InSky Energy: «Поки ми не колонізували інші планети, потрібно спробувати зберегти цю»

Создатели InSky Energy: «Пока мы не колонизировали другие планеты, нужно попытаться сохранить эту»

Неминуче здешевлення електроенергії — один з основних трендів майбутнього. Олександр Овечко і Данило Чесницкий у свої 16-17 років вже внесли вклад в розвиток цього тренда, розробивши проект InSky Energy — наноустановку, яка генерує енергію, достатню для 18 тисяч сімей. Винахідники і спікери конференції унікальних підлітків «Завтра_» розповіли WOMO, що їх підштовхнуло до створення проекту і як їм допомогло участь у міжнародних конкурсах.

Чому ви вирішили піти в науку?

Данило: Нас ситуація підштовхнула, по суті. Зірки встали так, що ми зустріли вчительку Світлану Вікторівну, зараз вона наш науковий керівник, і прийшли в Малу академію наук. А далі все понеслося, як сніжний ком. Просто нам хотілося в той момент зайнятися проблемами енергоносіїв, ми взялися за це і досягли певних успіхів. Головне, щоб було бажання — завзятість і труд все перетруть. Ми вчасно з’явилися в потрібній сфері в потрібний час.

Надихає сучасна система освіти займатися науковою діяльністю?

Данило: Абсолютно ні. Треба кардинально все міняти, з малого до великого. Як мінімум, повернути уроки праці. Зараз люди користуються телефоном і не знають, як він працює, багатьох речей ми просто не розуміємо на споживчому рівні. Психологія споживача — заробляти і витрачати, людина не живе, по суті справи. А «праці» навчають азам, починаючи з того, як вогонь добували, і закінчуючи напівпровідниками. Треба займатися якоюсь діяльністю поза програми, робити свої проекти, тому що програма ставить якісь рамки, обмежує.

Саша: досить буде змінити систему оцінювання, вірніше, просто її прибрати. Наприклад, уявіть, що ви захоплюєтеся математикою, але не можете присвятити себе їй, тому що якщо ви не зазубрите домашнє завдання по іншому предмету, вам поставлять погану оцінку, це потягне за собою ряд наслідків.

Данило: Я думаю, проблема, швидше, в ставленні до оцінок. З дитинства нам вселили: «Зроби все що завгодно, але отримай хорошу оцінку». Треба займатися вихованням з дошкільного віку, тоді оцінювання не буде приносити ніякої шкоди. А так учні просто не розуміють, навіщо воно. Ну і треба робити більший акцент на спілкування, не на тести — це теж споживчий підхід, а потрібно більше творчості.

Чи вважаєте ви наукову діяльність творчої?

Данило: Звичайно, 100%. Творчість — від слова «творити», а ми творимо не менше, ніж художники, так що це повною мірою творчість.

Саша: Ми в першу чергу займаємося винахідницькою діяльністю, тобто ми створюємо щось нове, наскільки це в принципі можливо.

Чому саме енергетика? Вами рухає соціальна та екологічна відповідальність?

Саша: Одна з моїх перших Манівських наук була про переробку продуктів життєдіяльності в чисту електроенергію і газ. Ця робота теж націлена на екологічну тему, тому що поки ми не колонізували інші планети, на яких буде більше ресурсів, ніж у Землі зараз, потрібно спробувати зберегти цю планету.

Данило: насправді у нас є багато різних робіт з різних сфер. Зараз, наприклад, п’ять робіт на конкурс Diamond Challenge. Туди подають проекти у тому числі хлопці з нашого міста — і кран, який нагріває воду, і фарба без барвника, і пральна машина, яка працює без порошку. Насправді нам просто пощастило, що ми зайнялися енергетикою. Ми вибрали цю тему з ряду запропонованих, бо побачили в ній перспективу, і ось розвинули її до таких масштабів.

Для вас важливіше розвинути якісь нові напрацювання або зробити з цього успішний бізнес?

Саша: Я більш ніж впевнений, що зараз Данило з властивим йому альтруїзмом буде доводити, що це в першу чергу наукова робота, але я все ж таки бачу в цьому велику вигоду. Не для себе, не для споживачів, а для людства в цілому. Я більше позиціоную як це бізнес.

Данило: Вигода — не означає гроші. Просто загальне благо для всіх. Наша справа дуже розходиться з бізнесом. Енергетичний бізнес монополізований, його мета — створити дефіцит, а наша робота покликана в принципі прибрати дефіцит на електроенергію.

Саша: З-за того, що ми вирішуємо проблеми енергетики, буде легко подати нашу роботу як бізнес-проект на конкурс.

Данило: Компанії, яким це не вигідно, можуть просто не пустити нас у цю сферу. Мільйон разів нам казали: «Хлопці, куди ви лізете?». Там великі гравці. Ми насамперед популяризатори. Розповідаємо, що так є, так, давайте приділяти цьому увагу. Якщо цим зацікавляться більш серйозні вчені, ми будемо тільки раді, зберемо команду.

А зараз у вас є команда?

Данило: Так, але ми все ж любителі, все одно поодинці ми не переламаємо систему. У нас є допомога з усіх боків, є науковий керівник, є бізнес-консультант, серйозна підготовка.

Як ви шукали фінансування?

Данило: насправді багато пропонували нас фінансувати, але вони в основному говорили: «Ось зараз ми вам даємо велику суму і ваша робота стає нашою. Ми викуповуємо всі права, всі майбутні патенти і вас разом з ними». Ясно, що ми не погодилися.

У вас є патент на винахід?

Данило: Намагаємося знайти гроші на повноцінний український патент, але він нам багато не дасть, тому що чули про нас не тільки в Україні, але і за кордоном. Та й патенти бувають різні — на «корисну модель» ми хоч зараз можемо податися.

У чому сенс конкурсів?

Данило: Наприклад, у разі Diamond Challenge, — підтримка підприємництва серед молоді. Будь-якого напрямку, просто наш напрямок наукове, а взагалі там були і кафешки, і барбершопы. Конкурс передбачає дві категорії — соціальний проект і бізнес-проект. Ми позиціонували себе як бізнес-проект. А ще конкурси — це дуже великий поштовх до саморозвитку. Вони вчать презентувати свій проект, там дуже хороша конкуренція. Це допомагає ставити високу планку.

Як не боятися почати свою справу і заявити про нього всьому світу?

Данило: Треба просто твердо стояти на своєму і не піддаватися сумнівам. Це приходить з часом. Критику потрібно сприймати конструктивно, вміти бачити помилки, але при цьому ніколи не відмовлятися від своїх слів. Може, спочатку так і вийде, але потрібно не зламатися з першого разу.

Як ви бачите сучасну українську науку?

Данило: Наука сильна, вона є. Просто вона в тіні. І слабо фінансується. Може, на даний момент так і повинно бути, тому що гроші споганять науку. Ось як сталося з Силіконовою долиною. Вони спочатку працювали на ентузіазмі, а потім вийшли на серійне виробництво, інновації віддають по крупинці, з-за цього відбувається гальмування.

Саша: Я вважаю, що якщо б вкладали хоч трошки більше грошей в науку, Україна не була б країною третього світу.

Данило: Просто треба міру знати. Щоб все не робилося лише заради грошей.

Підготувала Оля Полякова

Почути більше історій від українських підлітків ви зможете на всеукраїнській конференції унікальних тінейджерів «Завтра__» 24 листопада в Києві.

Програма заходу

Оставить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *

*

code