Вчасно зупинитися: Як попередити емоційне вигорання

Вовремя остановиться: Как предупредить эмоциональное выгорание

Емоційне вигоряння в більшій чи меншій мірі переживають майже всі. У кого-то останній відпустку був майже рік тому, і організм виснажений, а хтось- на старт нових проектів і дуже потребує правильного розрахунку власних сил. Як не довести або вивести себе зі стану емоційного вигорання, розповідає консультант з профорієнтації Ганна Різниченко.

Як визначити выгораем ми?

Хто з нас не чув про синдром емоційного вигоряння? Плюс, багато хто з нас відчували на собі особисто. Матеріалів і статей по цій темі маса, питання в іншому: на скільки ми використовуємо всі прочитані нами рекомендації і піклуємося про себе?..

Пару місяців тому я почула фразу, яка особливо сильно наголошує на скільки глибоким і складним є феномен емоційного вигорання: «Трудоголізм – це коли працювати простіше, ніж жити». Так як же дізнатися, наскільки сильно ви страждаєте трудоголізмом, який, в свою чергу, призводить до вигоряння? Дайте відповідь собі на наступні питання:

1. Як ви спите? Прокидаєтеся ви вночі? Якщо так, то як часто і чи сняться вам кошмари? Чи Легко ви засинаєте, або нескінченно мучитеся і плануєте робочий день. А може ви прокручуєте в голові минулий? Чи страждаєте ви безсонням?

2. Чи є у вас апетит? Скільки разів на день ви їсте і яку їжу? Це перекушування на ходу або повноцінний прийом їжі?

3. Як ви відпочиваєте? Чи є у вас хобі? Що у вашому житті відбувається крім роботи?

Відповідаючи, пам’ятайте наступне: розлад сну, відсутність апетиту, або заїдання, дратівливість, невміння відпочивати сигналізують про втому, виснаження або емоційному вигорянні. Класичними ознаками вигорання також є:

• втома, стомлення, виснаження;

• психосоматичні нездужання, безсоння, негативне ставлення до оточуючих;

• негативне ставлення до своєї професійної діяльності;

• убогість репертуару робочих дій;

• зловживання тютюном, кавою, алкоголем;

• відсутність апетиту або, навпаки, переїдання;

• негативне ставлення до себе;

• агресивні почуття (дратівливість, напруженість, тривожність, занепокоєння, схвильованість до перезбудження, гнів);

• знижений настрій і супутні йому емоції (цинізм, песимізм, почуття безнадійності, апатія, депресія, відчуття безглуздості);

• постійне відчуття почуття провини.

Якщо вам все це знайоме не з чуток, можливо, ви на грані або вже маєте емоційного вигорання.

Вовремя остановиться: Как предупредить эмоциональное выгорание

Чому вигоряння трапляється з нами?

Ми не звикли відстежувати свій стан. Батьки та бабусі нас вчили, що руки завжди повинні бути зайняті і кращий відпочинок – це зміна діяльності. Сучасний світ кричить на нас з кожної соціальної мережі і TV про необхідної швидкості змін, гонки і прямування принципом «змінюйся або помри». Ми дихаємо уривчасто і поверхнево, забиваємо графік 24/7 і хвалимося тим, як довго ми жили без відпустки. Адже графік 24/7 говорить про успішність і затребуваності. Кілька років без відпустки – це нова корпоративна культура і привід для гордості. І в той же час, нам стає дедалі складніше говорити про себе самих — про своїх почуттях, переживаннях, емоціях.

Психологи навіть придумали спеціальний термін для цього — «алекситимия», який означає труднощі в словесному описі свого стану, зниження здатності до символізації, фокусування переважно на зовнішніх подіях, на шкоду внутрішнім переживанням і схильність до конкретного, утилітарного, логічного мислення при дефіциті емоційних реакцій. Як наслідок, люди з високою алекситимией більше схильні до емоційного вигорання, ніж ті люди, які говорять про своєму внутрішньому світі.

Як вберегти себе?

Найчастіше емоційного вигорання схильні ті професіонали, яким доводиться багато і часто спілкуватися з іншими людьми: менеджери, HR-ри, психологи, лікарі, викладачі і т. д. А уберегти себе вони можуть, слідуючи простим правилом: хороші і якісні сон, їжа та відпочинок. І ще, бажано, мати якесь хобі, щоб не жити однією лише працею. Взяти на замітку стоїть наступне:

• урізноманітнення свою діяльність;

• наявність адекватних міжособистісних зв’язків + дружні стосунки;

• вміння програвати;

• адекватна самооцінка (найчастіше це питання вирішується в якісній терапії);

• відкритість новому досвіду;

• розподіл робочої відповідальності=делегування;

• читання не тільки професійної, але і художньої літератури;

• хобі, що приносить задоволення.

Також важливо вчитися прислухатися до себе і відстежувати зміни в емоційному і фізичному стані, так як втома буває психологічна і фізіологічна.

І наостанок хочу поділитися з вами прекрасним тестом, який допоможе відслідковувати і регулювати свій стан. Самопочуття, активність і настрій. Оцініть свій стан за цими трьома параметрами від 0 до 10, де 0 – мінімальне значення, а 10 – максимальна. Якщо хоча б за однією зі шкал ви поставили оцінку 3 і нижче, психологи рекомендують терміново взяти відпустку або хоча б «зайву» пару вихідних.

Закінчити цю статтю хочу словами Річарда Гіра: «Ніхто з нас не вибереться звідси живим, так що, будь ласка, перестаньте ставитися до себе як до чогось другорядного. Їжте смачну їжу. Гуляйте на сонці. Стрибайте в океан. Діліться дорогоцінної правдою, що у вас на серці. Будьте дурними. Будьте добрими. Будьте дивними. На інше просто немає часу».

Матеріали для тих, хто хоче розібратися в питанні емоційного вигоряння:

  • Сергій Удовик, Андрій Молокоедов, Ілля Слободчиков «Емоційне вигоряння в професійній діяльності».
  • Ганна Млості «Профілактика синдрому емоційного вигорання».
  • Тетяна Карягіна «Емпатичних обумовлений дистрес».

Фото: Kersti K

Читайте також: Віддати контроль: Як попередити вигоряння всієї команди

Оставить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *

*

code