Власниця автошколи GirlClass
Про те, що моя дочка Віта відноситься до дівчаток не зовсім так, як вони до неї, вона мені сказала, коли їй було років 14-15. Як я помітила? Та ніяк. У поведінці доньки я не бачила й не могла побачити чогось особливого. Дитина здоровий, щасливий. Коли я дізналася, у мене не було шоку. А чому б і немає в принципі? Нещодавно ми згадували той день, і Віта мені нагадала мою реакцію — я знизала плечима і відповіла: «Ну, ти ж не немовлят ріжеш!».
Говорити на цю тему мені складно, тому що я не розумію, що в цьому такого. Для мене – як є, так є. Я раніше недооцінювала масштабів проблеми ставлення до гомосексуальності. Я не думала, що це проблема для інших. Це все одно що ваша дитина народився лівшею. Ну лівша, і що? Куплю йому спеціальну ручку. Кому від цього гірше? Ні!
Так, я виховувалася у патріархальній родині, більше того, мій тато з мусульманської сім’ї. Мене шалено любили, але і багато забороняли. Та й та сім’я, в якій виховувалася Віта, теж була досить патріархальної. Якби чоловік був досі живий, я не знаю, як би він відреагував. Хоча, мені здається, що нормально, він же був розсудливим людиною. Коли вона дорослішала, я їй дозволяла все, що не шкодило здоров’ю і не загрожувало життю. Треба просто розповісти про наслідки або небезпеки, які можуть бути, дитина не дурний, але йому не вистачає досвіду, яким треба ділитися, а не нав’язувати.
Є таке поняття — материнська фізіологічна толерантність. Вона формується відразу після зачаття. Адже дитина — по суті чужорідне тіло, що знаходиться в утробі матері, але тіло його приймає. Як ти можеш не приймати свою дитину? В нашому оточенні не було людей з нетрадиційною сексуальною орієнтацією. І тому коли мені кажуть, що хтось на когось таким чином може вплинути – це маячня.
Це неможливо змінити. Людина або таким народився, або ні. Якщо у тебе цього немає, то хоч оточи себе лесбіянками і геями, ти не станеш таким, тому що ти на хімічному рівні інший.
Моя дочка ніколи не стикалася з дискримінацією, але тут потрібно розуміти, яка Віта. А вона — особистість з дуже сильним характером. Я свідомо нічого в ній не тиснула. Вона завжди добивалася, чого хотіла, і гнула свою лінію. Часто сперечалася з вчителями, у неї дуже гостре почуття справедливості. Віта не приховує те, яка вона. Коли в її оточенні про це заходила мова і вона оприлюднила свою орієнтацію, ніхто не відвертався від неї. Вони розуміли, що ось Віта, вона класна, і яка різниця, чи подобаються їй хлопчики чи дівчатка. Але незважаючи на те, що дочка не зазнавала утисків, вона досить активно бореться за права ЛГБТ – бере участь в акціях, дискусіях, нарадах, багато читає і проводить роз’яснювальну роботу. Тому що одиниці можуть відкритися в цьому, більшість так все життя і проводять в підпіллі, побоюючись осуду і гонінь.
У Віти є дівчина. Її звуть Агата, вона музикант (Агата – учасниця нового сезону «Голос країни» — прим.ред.). Вони познайомилися, здається, на концерті в Харкові. Пам’ятаю, Віта з захопленням розповідала мені: «Мама, вона так співає, вона така…! І їй зі мною цікаво, уявляєш!?» Різниця у віці взагалі жодного значення для них не має, та й кому це важливо, коли є любов? А особисто ми познайомилися, коли їхали разом в Київ. Мені було абсолютно комфортно з нею. У неї шалений заразливий сміх. Якщо їй нема що сказати – вона буде мовчати, вона не пустослов. Агата – дуже щира, і ця щирість спочатку обескураживала. Вона не хоче здаватися краще, приємніше або зручніше для кого-то, чим вона є.
Коли я писала на своїй сторінці в FB пост про те, що Агата, дівчина моєї дочки, бере участь в проекті, я розуміла, що ось зараз почнеться. Я раніше думала це якось оприлюднити, але в принципі, так як я спокійно до цього ставлюся, то, власне кажучи, що це випинати? Так, моя дочка — лесбіянка. І що? Серед моїх знайомих немає людей, які б негативно до цього ставилися. Бувають чоловіки, які дуже агресивно ставляться до чоловічого гомосексуалізму. І я їм співчуваю і намагаюся до таких людей ставитися дбайливо, тому що душа їх, швидше за все налякана і злякався. Це як у фільмі «Краса по-американськи».
Якою б я рада дала батькам, що проходять через подібний досвід? Ідіть до психоаналітика. Самі. Навіть якщо це не з вашими дітьми відбувається. Дитини повинен виховувати психічно здорова людина. На будь-яку ситуацію, з якою ви стикаєтеся з дитиною, ви повинні адекватно реагувати.
Мої діти знають, що навіть якщо вони зроблять щось дійсно погане, я зрозумію, підтримаю і ми постараємося зробити висновки, щоб не повторити це. Дитина має отримати це прийняття і жити в любові. Тоді відношення зі світом буде іншим. Навіщо його шпиняти і заважати йому розвиватися? Треба мати повагу до іншої людини і не вважати дитину твоєю власністю. Ти не народила собі дитину, ти допомагаєш йому вирости і стати людиною. Виліпити з нього те, що ти хочеш – не можна. Допомогти проявитися того, що є — можна й важливо.
Розмовляла Тетяна Касьян. Фото з особистого архіву Зуліхан Биджановой
