Які тренди у споживанні новин в Україні: аналітика та прогнози на 2025

Зміст:

• Цифрова трансформація споживання новин в Україні
• Довіра до джерел та боротьба з дезінформацією
• Соціальні мережі та персоналізація новин
• Відеоконтент та інтерактивні формати
• Прогнози: як зміниться портал новин до 2025 року
• На що звертати увагу читачу та редакції

Український інформаційний простір постійно трансформується під впливом технологій, суспільних змін та викликів війни. Те, як ми споживаємо новини, здається, ніколи не було настільки динамічним і багатошаровим. Якщо ще кілька років тому більшість черпала інформацію з телевізора чи друкованих ЗМІ, нині картина разюче інша. Кожен день приносить нові інструменти, формати, а разом із ними – нові запити й звички. У натовпі постійно з’являються ті, хто готовий спростовувати фейки, перевіряти факти, спілкуватися з експертами чи навіть стати джерелом новини самостійно.

Молодь, що народилась із гаджетом у руках, уже давно не читає довгі аналітичні тексти у друкованих газетах. Для них мобільний портал новин – єдине «вікно у світ», а стрічка соцмереж – майданчик для миттєвих реакцій і дискусій. Водночас частина старшого покоління досі покладається на телевізійні випуски або програми радіо. Але й вони адаптуються – навчаються користуватися смартфонами, переглядають прямі ефіри на YouTube чи слухають подкасти в метро. Саме ця строкатість аудиторії й формує обличчя сучасного споживання новин в Україні. Щоб розібратися в трендах і спрогнозувати, яким буде 2025 рік у цьому сегменті, варто зазирнути глибше – до цифрових звичок, довіри до медіа та ролі інновацій.

Цифрова трансформація споживання новин в Україні

Цифровізація стала основним імпульсом переформатування інформаційного ландшафту. Сьогодні більшість українців отримують оперативні новини з інтернет-ресурсів та месенджерів. За результатами недавніх досліджень, понад 70% користувачів щодня відвідують портали новин через смартфон, і ця цифра невпинно зростає.

Як показує практика, все більше людей обирає декілька джерел одночасно: хтось підписаний на Telegram-канал, переглядає стрічку новин у Facebook, час від часу заходить на відомі інформаційні сайти. Перевага очевидна – миттєвий доступ до контенту та можливість швидко порівнювати факти.

Серед ключових трендів:

• Збільшення ролі месенджерів для оперативного споживання інформації.
• Поширення коротких відеоформатів (Reels, Shorts, TikTok) у передачі новин.
• Зростання впливу особистих блогів і нішевих Telegram-каналів.
• Вихід подкастів на новий рівень як альтернативи традиційному радіо.

Довіра до джерел та боротьба з дезінформацією

Зі зростанням інформаційного потоку гостро постає питання достовірності. Українські читачі дедалі уважніше ставляться до того, кому довіряти. Більшість порталів новин розробили власні прозорі політики перевірки інформації, а популярність фактчекінгових проєктів у 2024 році сягнула рекордних позначок.

Можна виділити кілька основних тенденцій:

• Локальні ЗМІ отримують все більше довіри, адже краще відчувають інтереси й проблеми конкретних громад.
• Запровадження спеціальних позначок для перевірених новин на порталах.
• Залучення експертів та незалежних аналітиків до створення матеріалів.
• Вихід професійних розслідувань у форматі інтерактивних лонгрідів чи відео.

Показовий приклад – історія з хвилею дезінформації навколо енергетики восени 2023 року. Після оприлюднення низки фейкових повідомлень у Telegram, аудиторія активніше почала шукати підтвердження на офіційних порталах та в аналітичних оглядах. Це стало сигналом для багатьох редакцій – додавати до стрічки окремі блоки з перевіркою фактів та роз’ясненнями.

Соціальні мережі та персоналізація новин

Соціальні платформи дедалі більше перетягують на себе роль головного агрегатора новин. За даними опитувань, кожен третій українець дізнається про ключові події спершу зі стрічки Facebook або Instagram.

Однак у цього тренду є й інший бік: формування інформаційних бульбашок. Коли алгоритми пропонують лише ті новини, які співпадають із попередніми уподобаннями користувача, ризик втрати об’єктивності зростає.

Що впливає на персоналізацію новинних стрічок:

• Історія переглядів та лайків.
• Підписки на конкретні групи, сторінки, блогерів.
• Місцезнаходження користувача та його участь у локальних спільнотах.
• Популярні хештеги та теми, які часто обговорюються у стрічці.

З одного боку, це допомагає швидко знаходити важливе. З іншого – підсилює упередженість та знижує схильність перевіряти альтернативні точки зору. Сценарій, коли молода людина дізнається про новини біля кав’ярні не від журналіста, а від Telegram-бота, вже нікого не дивує.

Відеоконтент та інтерактивні формати

Візуальні формати продовжують набирати обертів. Користувачі швидше реагують на короткі відео, інфографіку, інтерактивні карти. У 2025 році прогнозується зростання ролі мультимедійних матеріалів, особливо – на порталах новин, які прагнуть залучити молоду аудиторію.

Типові приклади:

• Відеоновини у TikTok, що за 60 секунд роз’яснюють складну тему.
• Інтерактивні розслідування: читач сам обирає, яку гілку сюжету дослідити глибше.
• Прямі включення та онлайн-стріми з місця подій.
• Інфографіка, яка дозволяє швидко зрозуміти контекст – наприклад, динаміку курсу валют або втрати ворога.

Для порталів новин стає актуальним не лише оперативне подання, а й креативний підхід до презентації інформації. Живий приклад: незалежна онлайн-редакція транслює прямий ефір із вулиць Києва під час повітряної тривоги, супроводжуючи це статистикою у режимі реального часу.

Прогнози: як зміниться портал новин до 2025 року

У найближчий рік портал новин перетвориться на комплексну платформу із залученням різних форматів і технологій. Очікується:

• Повсюдне впровадження push-сповіщень для персоналізованого інформування.
• Розвиток голосових асистентів, які зможуть «озвучувати» новини у зручний для користувача час.
• Більша інтеграція аналітичних модулів – від прогнозів погоди до економічних трендів, які оновлюються у режимі реального часу.
• Розширення можливостей для взаємодії читача з редакцією – від миттєвих опитувань до коментарів під матеріалами у форматі відеовідгуків.

Ключову роль гратимуть якість контенту, швидкість реакції та адаптація під запити аудиторії. Портал новин стане простором для спільного створення змістовного контенту – наприклад, коли місцевий житель надсилає власне відео, а журналіст перевіряє його й доповнює експертним аналізом.

На що звертати увагу читачу та редакції

Щоб залишатись у курсі справжніх новин та не потрапити в пастку маніпуляцій, варто дотримуватись простих правил:

• Довіряйте перевіреним порталам новин та офіційним джерелам.
• Критично ставтеся до надто емоційно забарвлених матеріалів.
• Зіставляйте інформацію із кількох незалежних джерел.
• Використовуйте сучасні інструменти для відстеження оновлень – підпишіться на тематичні добірки чи push-сповіщення.

Для редакцій важливо не лише оперативно повідомляти про події, а й залишатися відкритими для взаємодії з аудиторією, підтримувати довіру та впроваджувати сучасні мультимедійні рішення.

Українські реалії довели: споживання новин вже не обмежується однією кнопкою телевізора чи розгортанням газети. Воно стає інтерактивним, швидким і різноманітним. Гнучкість, відкритість до нових форматів та щирість у комунікації – ось що формуватиме успіх порталів новин у 2025 році.